Часто горе від втрати близької людини займає всі думки родичів, і вони розчиняються в ньому, забуваючи про померлого. Але треба знайти в собі сили і поставитися до похорону і поминання померлих з особливою увагою. Віддаючи останню данину, слід враховувати волю покійного і проводити ритуали відповідно до християнських вірувань і традицій. Що значить 40 днів після смерті – як поминати і що не можна робити до 40 днів читайте за цим посиланням https://olgrad.kiev.ua/shho-znachit-40-dniv-pislya-smerti-yak-pominati-i-shho-ne-mozhna-robiti-do-40-dniv/. У сьогоднішній статті ми поговоримо про основні способи поминання померлих.
Спосіб № 1. Православні молитви про покійного.
Любов до померлих родичів покладає на нас святих обов’язків – молитися за спасіння їхніх душ. За словами священика Миколи Успенського, «…молячись про покійних родичів, ми доставляємо їм єдине благо, якого прагнуть їхні душі, – помилування від Господа».
Для молитов за померлих призначений і особливий день у седмиці – субота, в яку покладається заупокійна служба (крім свят, якщо трапиться цього дня).
Крім приватних поминань покійних, Свята Церква встановила спільні поминання. Дні особливого спільного поминання покійних називаються батьківськими суботами. У ці дні поминаються всі від віку померлі християни. Чому саме в суботу, а не в інші дні, покладається благання про упокій душ? Тому що день суботи, як день спокою, за своїм значенням є найбільш примітним для моління – упокоїти померлих зі святими. А батьківськими вони називаються тому, що кожна людина згадує насамперед найближчих людей – своїх батьків. Це:
- М’ясопустна вселенська батьківська субота за тиждень перед Великим Постом;
- Троїцька вселенська батьківська субота перед днем Святої Трійці;
- Батьківські суботи 2-го, 3-го та 4-го тижні Великого Посту;
- Димитрієвська батьківська субота (за тиждень перед святом пам’яті великомученика Димитрія Солунського – Небесного Покровителя благовірного великого князя Дмитра Донського); Радониця (у вівторок другого тижня після Великодня),
- 9 травня – день поминання всіх загиблих та трагічно померлих у період Великої Вітчизняної війни.
Спосіб № 2. Поминання на Божественній літургії
«Кожен, хто бажає проявити свою любов до померлих і подати їм реальну допомогу, може найкраще зробити це молитвою за них і, особливо, поданням записки для поминання на Божественній літургії. Нічого кращого та більшого зробити для них ми не можемо. Це їм завжди необхідно…». (архієп. Іоанн (Максимович)).
Спосіб № 3. Милостиня
Крім молитви за покійних ще однією дією поминання їх є милостиня. Під милостинею розуміється не лише милостиня жебракам на згадку покійного, але всяке благодіяння стосовно нужденних.
Святитель Іоанн Златоуст говорив: «Розкішне поховання, не є любов до померлого, але марнославство. Якщо хочеш співчувати про померлого, покажу тобі інший спосіб поховання і навчу тебе вважати ризи, оздоблення, гідне його та його прославляюче: це милостиня».